Якщо чесно, таких речей було багато, бо в кожному відрізку часу була своя річ. Я не впевнена, що “статусна” це саме те слово, але ок, умовно буду звати її саме так.

Цю футболку з Сінгапуру привіз мені мій улюблений двоюрідний старший брат. Улюблений настільки, що перше слово, яке я вимовила, було не мама, а Сяся, тобто Сашко. На жаль, його вже немає серед нас.

Брат тоді навчався у вищій морехідці і був прикладом для наслідування для мене ось прям у всьому. І ось, він пішов на практику в рейс (як справжній моряк!) і побував у далеких, недоступних тоді не тільки мені, а й практично всім жителям совка, краях.

Привезена ним футболка була ніжно-лілового кольору із зображенням Сінгапуру. За всі роки життя трикотаж настільки ж неперевершеної якості мені траплявся лише кілька разів. Цей трикотаж був практично шовковий, так.

Ще на футболці був напис із блискіток. Сріблястим по світло-ліловому над картинкою писалося SINGAPORE. І вся ця розкіш – на тлі всієї цієї совкової сірості.  Хто в цьому жив, той розуміє мене.

Читайте також: Про собаку, хлопчика та його мати

Так говорять діти

Божебоже, як же я була щаслива. Якою стильною модницею я себе вважала, як паморочилося в моїй голові.

Було літо. Ми з подружками зібралися в кафе Молодіжне, на якийсь практично денний, навіть не вечірній дискач. І я одягла цю офігенну, як лабутени, футболку. Я передчувала повний фурор.

Але… це було в ті похмурі часи, коли на вході в молодіжні диско-кафе стояли спеціально навчені комсомольці і не пускали до зали нікого, в кого були речі з написами незрозумілою їм мовою. Не пускали, щоб такі як я не чинили згубного впливу на присутніх, який чинив загниваючий Захід на квітучий Совок. Хто в цьому жив, той знову ж таки розуміє.

Отже, мене не пустили в цій самій футболці, і відправили додому змінити look.

Переодягнутися в щось більш-менш настільки ж стильне в мене було нема на що. То ж я була в такому розпачі, що не передати за допомогою слів.

Звичайно, пізніше я зрозуміла, що одяг – то таке, наносне. Але ось тоді, в 12 років… без стильного несірого одягу дівчині так важко сяяти на балу.

Тож отримати особистий досвід, що таке Совок, я мала змогу ще тоді. Звичайно, совок був тотальним, але тоді, коли іншого я просто не бачила, багато чого я сприймала як само собою зрозуміле. На жаль, але вже є як є.

Розказуйте тепер, які круті речі були в дитинстві у вас!